Охаші Сокей
(大橋宗桂, 1555-1634)
Слово мейджін (від 名 меі - видатний, відомий, 人 джін - особа) - це талановитий майстер якогось ремесла чи заняття.
Мейджін як титул саме в контексті шьоґі зʼявився у 17-му столітті, в період Едо.
В 1612 році шьоґунат офіційно визнав ґо та шьоґі видами мистецтва, нарівні з ракуґо, будо, чайною церемонією тощо. Сформувалось 4 доми (академії) з ґо та 3 - з шьоґі. Сімʼї, що займалися розвитком цих зянять, набули статусу докоро і фактично стали інститутами з підтримкою влади.
Охаші Сокей (大橋宗桂), на той момент - 57-літній торговець з Кіото, був найсильнішим гравцем Японії, тому отримав статус мейджіна - першого мейджіна в історії шьоґі.
Сокей мав славу сильного гравця і перед цим. Одне з відомих протистоянь того часу - проти Хонінбо Санса (本因坊算砂, 1558-1623). Санса - видатна фігура в історії ґо, голова одного з чотирьох перших домів. Був відомий як сильний гравець як в ґо, так і в шьоґі. Вони зіграли між собою більше 120 партій в шьоґі, але записи тільки 8 збереглися до сьогодення. Найстаріша гра, записи якої збереглися, відбулася у 1607 році.
В 1616 Сокей подарував добірку композицій з цумешьоґі тодішньому шьоґуну Токуґава Хідетада. Це започаткувало традицію дарування кожним мейджіном такої добірки шьоґунату. Ці колекції дають змогу оцінити майстерність і фантазію кожного мейджіна. Деякі з них можна вважати витворами мистецтва.
Добірка Сокея під назвою 象戯馬法並作物 (しょうぎうまのほうならびにつくりもの shōgi uma no hō narabi ni tsukurimono) складалася з 80 помірно довгих задач (більше 9 ходів). Це була розширена версія найстарішої задокументованої колекції цумешьоґі - 50 задач, що він подарував імператору Гойодзе в 1603 році.
Сокей помер в 1634, у 79 років. Його старший син Охаші Соґо унаслідував титул мейджіна і звання голови дому Охаші.
Могила Сокея розташована у храмі Рейкоджі, Кіото. Камінь зроблено у формі фігури шьоґі з вибитими символами 桂馬 (кеіма, кінь).
Джерела
大橋宗桂_(初代) (стаття про Охаші на wiki японською мовою)